Жіноче вбрання волині

Зачіска й убір голови

Дівчата розділювали волосся посередині голови й заплітали ззаду дві коси. Викінчували їх вузькими стрічками. До роботи закладали коси довкола голови. Пов’язували голову вовняною „терновою” хусткою, зав’язуючи її під підборіддям. Був звичай, що дівчата вишиті або мережані білі хустинки дарували хлопцям.

Заміжні жінки підрізане нарівні вух волосся розділювали посередині. На голову накладали „кичку” з вербового пруття, обведену квітчастою хустиною, кінці якої звисали ззаду. Закладали волосся довкола кички і зверху покривали чепцем з льняної сітки, обведеної полотном.

У давні часи обв’язували голову наміткою, тобто довгим вузьким полотнищем з витканим або вишитим узором на кінцях і на середині, який, коли намітка була пов’язана, припадав над обличчям. Наміткою покривали маківку голови й обводили нею підборіддя так, що один кінець звисав збоку обличчя, а другий спадав на спину.

Згодом намітку заступила біла хустина з тонкого полотна, що мала вузьку обвідку та великий вишитий мотив в одному куті. Хустку зав’язували так, щоб було видко вишивку. Доповнювали цю пов’язку, зложеною у вузьку смугу, кольоровою перкалевою хустиною, якою обводили підборіддя й зав’язували на верху голови. Входячи до церкви, її здіймали.

Намисто

Справжні коралі переходили в родині з покоління в покоління. У будень носили кілька разків важкого кольорового намиста з порцеляни. У дівчат з намиста ззаду звисали довгі стрічки.

Сорочка

Сорочки шили з тонкого льняного полотна на свято, а з конопляного на будень. Святкова сорочка була з одного кусня полотна, себто додільна. До буденної сорочки додавали спід з іншого, грубшого полотна, поділ викінчували звичайним рубцем. Вона сягала нижче колін.

Вишивали сорочку на уставках, комірі, манжетах і довкола пазухи червоним і чорним кольором.

Поясний одяг

На спідницю — „літник” матерію ткали з вовняних ниток на конопляній основі у кольорові смужки. „Літник” одягали ідучи у церкву чи в гостину. Біля хати носили спідниці з фабричного

матеріалу — червоного, фіолетового чи синього у чорні квіти.

Літник і спідницю шили однаково. Три пілки матеріалу морщили або укладали в складки, а четверту спереду лишали гладкою. Поділ літника обшивали смужкою матеріалу, а поділ спідниці — смугою чорного оксамиту.

Фартушок (запаска)

У давнину носили запаски, ткані вовною на конопляній основі в кольорові смужки або геометричні узори. Пізніше запаска була полотняна, зложена з двох пілок. На подолі мала два- три ряди витканого орнаменту. Її носили до літника.

До спідниць із фабричного ма- теріялу шили запаски з однокольорових яскравих тканин. їх густо морщили або укладали у складки та прикрашали рядами різнокольорових стрічок.

Безрукавка

Взимку і у переходову пору року на Волині скрізь носили безрукавку. Давніше шили її з домашнього сукна сірого або брунатного кольору. Сягала до половини стеген, не застібалась.

В останній час поширилася приталена безрукавка (корсет, шнуровиця) з темного матеріалу, підшита полотном. Сягала до стану, була викінчена круглими „клаптями”. Спереду застібалася на гудзики; в деяких околицях боки сполучали шнуруванням, тоді звалася „шнуровиця”.

Пояс

Спідницю жінки підперізували вузьким поясом „крайкою”.

Якщо вдягали корсет, то не підперізувались.

Поверх верхнього вбрання підперізувались широким червоним поясом таким самим, як і чоловіки.

Взуття

Жіноче й чоловіче взуття однакове.

Верхнє вбрання

Кусан або куцина — одяг на переходову пору року, пошитий з брунатного або чорного домашнього сукна. Крій жіночого й чоловічого кусана однаковий, лишень викінчення і прикраси жіночого багатші. Станок прита- лений і відрізаний у поясі, рукави вшиті нижче плеча. Спереду поширений трикутним клином, а ззаду додано по два „вуси” з кожного боку. Довжина — до стеген.

Прикрас на кусані небагато, але вони гарно достосовані; поли, нижній край та шов, де пришито

станок, обведені червоною обміткою. Спереду кілька рядків жовтих і зелених декоративних стібків. Ззаду від стану до рукавів

— декоративний дугастий шов.

Свита

Від негоди захищала свита. Жіноча була з білого сукна. Крій її такий самий як чоловічої, одначе прикраси багатші. Свити шили зі стоячим коміром і вилогами або й без них. Скісно скроєна права пола заходила на ліву. Права пола, місце відрізу станка, комір, манжети, вилоги та кишені обшиті декоративним швом червоною волічкою.