Жіноче вбрання поділля

Зачіска й убір голови

Дівчина в будень заплітала волосся в одну косу й закінчувала її червоною волічкою. У свято заплітала дві коси й закладала їх довкола голови. Часом прикрашала голову вінком, що тісно прилягав до голови. На широкій червоній стрічці прикріплені штучні квіти, китички з намистин, позолочені листочки, кутасики з червоної волічки. Ззаду застромляли за стрічку ще й китицю живих квітів.

Заміжня жінка зачісувалася інакше. Розчесавши волосся, убирала на голову „кибалку” — дерев’яний обруч, обшитий полотном. Волосся навивала довкола кибалки, а поверх того надівала тісний чепець з білого полотна. В деяких селах заступали кибалку конопляною косою — „тічкою”. Поверх чепця

пов’язувала білий рантух або хустку. „Рантух” — смуга тонкого полотна 2 м. завдовжки, викінчена з обох боків тканим або вишиваним узором. Рантух покриває голову, проходить під підборіддям, обидва прикрашені кінці спускаються ззаду. У новіші часи рантухи вийшли з ужитку; поверх чепця пов’язували шалянову хустку. Рантух чи хустка облягали чепець і творили на голові підвищення циліндричної форми.

Намисто

Намисто на Поділлі багате й різнорідне. Під шию дівчата й жінки вбирали силянку (ґердан), нижче — кілька разків червоних коралів з дукачами або медаликами.

Сорочка

Особливість подільської сорочки — це суцільні рукави з манжетами, й виріз шиї, викінчений обшивкою, а в деяких околицях виложистим коміром. Долішній край рукава обведений декоративним стібком. Сорочки Поділля мають ще й „погрудки”, себто вузькі смуги вишивки обабіч пазухи, що сягають від коміра до стану. Часом такі смуги вишивають і на спині.

Головна композиція вишивки на уставках, морщинках і внизу рукава. Морщинка — це смуга вишивки між уставкою і рукавом, буває відмінного кольору й вишита іншим стібком — „поверхницею”. На полі рукава вишивка розміщена скісними смугами або в шахматному порядку. Переважають кольори — червоне з чорним або фіолетне з чорним.

Поділля відзначається великою різноманітністю стібків. Найбільш поширена низинка, вживають змережування павучками, яким приєднують рукави, та розшивку, що нею' пришивають ластки.

Поясний одяг

Обгортка (горботка) — одна з найдавніших частин одягу. Це чотирикутний кусень майстерно витканої тканини, яким жінка обвивалася від стану. Здебільшого горботка була чорного й червоного

Родина з Поділля

кольорів з невеликим вкрапленням жовтого або зеленого. Внизу обведена поперечними кольоровими смугами, а спереду і з обох боків поздовжніми. Ззаду обгортка темного кольору, без пасочків.

Святкову горботку закладали спереду у складки, підперізували поясом, а її кінці підтикали під нього з обох боків. Входячи до церкви, кінці обгортки завжди спускали. Обгортки на щодень у складки не укладали; обгорнувшись нею, відвертали і підтикали її правий кінець.

Фартушок (запаска)

На західньому Поділлі над Дністром запасок не носили. У свято пов’язували спереду червону шовкову хустку, складену трикутником.

На східньому Поділлі носили ткані вовняні запаски. На кольоровому тлі був дрібний орнамент, а на темному — смугасті мотиви.

Пояс

Горботки підперізували широкими поясами, витканими з міцних вовняних ниток. У селах над Дністром вони були взористі червоно-чорного кольору. У східних частинах Поділля — смугасті, обведені чорним. Завширшки пояси були 10-15 см, завдовжки до 3 м.

Безрукавка

На Наддністрянському Поділлі носили короткі хутряні безрукавки до стану. Вони обведені довкола смушком і скромно прикрашені кольоровим нашиттям і кутасиками.

На східньому Поділлі носили безрукавки з чорного або брунатного доморобного сукна, рівного неприталеного крою.

Взуття

Улітку ходили босоніж, а до церкви взували чоботи з чорної або жовтої шкіри. В останні часи носили чорні високі шнуровані черевики або півчеревики.

Верхнє вбрання

Верхнє вбрання на Поділлі доволі різнородне.

Кацабайка — подібна до безрукавки, але має рукави; виконана з доморобного сукна.

Каптан — літній з полотна, а зимовий із сукна. Він приталений, поширений ззаду вусами або складками.

Куртак — куртка з вибійки на літо, а з сукна на зиму. На комірі і манжетах оксамитна аплікація.

Свита — найдавніше й найпоширеніше верхнє вбрання, яке шили з доморобного сукна брунатного або червоного кольору. Права пола заходить на ліву. Спинка ззаду приталена, посередині прохідка, обабіч якої вміщено по чотири вуси. Комір шалевий або поділений на дві вилоги. Свита обведена ззаду в стані і на кишенях вишиттям кольоровою волічкою.

Кожух носили лиш заможніші господині. Короткий, тільки до стану, кожух одягали до роботи чи до виходу. Довгий і широкий одягали в дорогу. Опис : E:\Users\Administrator\Documents\media\image87.jpeg