Жіноче вбрання холмщини

Зачіска й убір голови

Дівчина ходила простоволоса. Вона заплітала на тім’ї одну косу, залишаючи нижче розпущене волосся; ділила його на два пасма, приєднувала кінець коси і плела з того дві коси. Перехрещувала коси й обвивала ними голову. У свято втикала поміж ними польові квіти. У велике свято дівчина розпускала волосся, обвивала голову підстрічником із твердого паперу, обгорненого червоною матерією. Спереду прикріплювала до нього живі або штучні квіти, додаючи барвінок чи руту. До підстрічника були

пришиті кольорові стрічки, що спадали на спину.

Заміжні жінки підстригали волосся коротко, лишаючи гривку над чолом. На голову одягали чепець „хомевку”. Він був з двох обручиків: внутрішнього меншого з пруття яблуні або ліщини, зовнішнього — з картону. Чепець був покритий доморобною або купованою сіточкою, а краї обведені смугою вишитого полотна — „затичкою”. Поверх накидали смугу тонкого полотна — „надкривку”, що сягала стеген. Вона була вишита подібним як на „хомевці” узором на кінцях і тому краї, який обводив обличчя. Часом кінці були мережані.

Намисто

Найцінніший додаток до одягу справжні червоні коралі. їх носили тільки у великі свята, закладаючи кілька разків під виложистий комір. До нижнього разка чіпляли срібні монети. Часом додавали разок бурштину. У будень вбирали імітацію коралів, а в піст чи з нагоди жалоби — білі пацьорки.

Сорочка

Жіночу сорочку кроїли й шили, як скрізь в Україні. Виложистий комір звався „ошевка”, манжети

— „ошевочка”. Викінчена рубцем пазуха сягала до стану, сорочка

— до стеген.

Святкова сорочка прикрашена вишивкою. Комір і манжети обведені вузьким узором. Від коміра до рукава на чотирикутному куснику полотна — уставці вишитий ширший узір. Уставка морщена при комірі; до рукава пришивають її сполучним стібком. Буває рукав і без манжета, тоді він зібраний в зап’ястку і його кінець створює фальбанку, що її звуть „гирка”.

Поясний одяг

Спідницю до роботи шили з грубшого полотна, на свято — з тонкого льняного; вона звалась „фартух”. Три пілки зшивали, укладали у складки й морщили вгорі тричі міцною ниткою. Усе звогчували й запрасовували. Четверту гладку пілку пришивали спереду. Верх спідниці охоплювали смугою полотна, що закінчувалася тасьмою до зав’язування. Нижній край викінчували рубцем.

Подружжя                                Couple

Зимову спідницю звали „буркою”. На неї ткали полотно з льняної основи й утком із чорнобілої вовни. Спершу рясували дві або три пілки матеріалу, зшивали з одною нерясованою та викінчували подібно як фартух.

У нові часи носили спідницю з вибійки — „мальованку”. Кроїли її й шили так само, як „фартух”. Вона була коротша від нього.

Фартушок (запаска)

Шили її з двох пілок тонкого льняного полотна, які сполучали посередині вузькою червоною вишивкою — заволікуванням. Внизу вишивали дві або три вузькі смуги таким самим кольором і стібком. Запаску зволожували, укладали у складки й запрасовували. Горішній край охоплювали тасьмою з полотна, що мала продовжені кінці для зав’язування. Запаска трохи коротша від спідниці.

Пояс (крайка)

Жіноче вбрання підперізували поясом — кольоровою „крайкою”, завширшки 5 см.

Взуття

До роботи взували ходаки з худоб’ячої шкіри такі ж, як і чоловічі. Чотирикутник шкіри достосовували так, що ззаду ноги зчіплювали докупи кінці шкіри, а спереду зовнішні завертали до середини. По краях ходака з боків та ззаду вище п’ят робили дірки. Через них протягали льняний шнурок „наволоку”, що прикріплював ходак до ноги, обмотаної онучею.

У нові часи жінки носили у свято шнуровані черевики, куповані на ярмарку. До черевиків виплітали панчохи: на літо з фабричної пряжі, а на зиму з вовни.

Верхнє вбрання

Жупан з фабричного синього матеріалу з’явився у новіші часи. Його вдягали тільки дівчата до шлюбу. Верх жупана приталений,

перед гладкий, а ззаду він звужений до стану і продовжується вузькою прохідкою до подолу. З боків для поширення вставляли по чотири глибокі складки. Прикрашали жупан коміром і манжетами з червоного сукна. У шви ззаду вшивали синю бавовняну стрічку. Жупан сягав трохи вище щиколоток. Його підперізували тканим поясом, завширшки в долоню, завдовжки 3 м.