Жіноче вбрання чернігівщини

Зачіска й убір голови

Дівочий вінок тут скромніший, як на Київщині чи Полтавщині. Часто прикраса голови — червона стрічка з нашитими квітами з волічки.

Як убір голови, намітка була більш поширена, ніж очіпок. Це дві довгі вузькі смуги полотна неоднакової довжини і якости. Одна з тонкого льняного полотна, а друга з прозоровитканого матеріалу, як і на Полтавщині. Першою жінка обвивала голову, а кінці ховала під спід. Другою вона обводила голову раз, а довгі кінці зв’язувала і спускала на спину.

Одначе були околиці, де вбирали очіпок. Це шапочка з накрохмаленого полотна, обтягнена узористим шовком або пов’язана зверху малою шовковою хустиною.

Сорочка

Доволі широкі рукави з’єднані зі станком сорочки спеціяльним стібком — розшивкою. Рукави й полики прикрашені вишивкою найчастіше білими нитками з вкрапленням червоних і чорних. Згеометризовані взори розміщені різно. Найбільше вишивали полики; від них тягнулися вниз або були розкинені окремі мотиви. Часто сорочку ще й мережали на рукавах і подолі. Довжина сорочки — до щиколоток.

Безрукавка (керсетка)

Керсетку шили з різних мате- ріялів. Для дівчат вона бувала червоних відтінків, а для молодиць — квітчаста; довжина її до стеген.

Поясний одяг

До роботи вдягали запаску, себто два прямокутники вовняної матерії, ззаду чорний, а спереду синій. Передній прямокутник був трохи коротший від заднього.

У свято вбирали андарак — спідницю у складки з червоної вовняної матерії з витканим орнаментом. У південній частині Чернігівщини святковим одягом була і плахта.

Улітку носили спідниці з дво- або трикольорової вибійки.

Фартушок (запаска)

Фартушки, пошиті з квітчастого шовку або ситцю, вбирали до плахти. До андараку вбирали фартушок тканий.

Пояс

Плахту чи андарак підперізували вузькою крайкою, а верхній одяг — ширшим поясом.

Взуття і верхній одяг на Чернігівщині такі ж самі як і на Київщині.