Жіноче вбрання яворівщини

Зачіска й убір голови

Дівчата заплітали дві коси, що звисали на спину, зв’язані червоною стрічкою. У свята виплітали вінки з барвінку та квітів з волічки або воскового паперу. Вінки були ознакою дівування.

Зачіска заміжніх жінок складніша. Підставою її була „кибалка” — круг з пруття чи льняного волокна, обшитий полотном. Довкола неї тісно намотували розпущене волосся так, щоб не висмикувалося. Опісля натягали чепець — полотняну шапочку, верх якої був з льняної плетінки.

Її зав’язували ззаду шнурками.

Викінчення убору голови мінялося.

1. У давнину пов’язували намітку („убрус”) — прямокутний кусень тонкого льняного полотна, вишитий над чолом рослинним узором, а на кінцях обведений вужчим і обметаний кольоровою ниткою. Його складали в п’ять складок і обвивали довкола голови немов вінок.

2. Потім з’явилась бавниця — подовгуватий кусень полотна, складений удвоє. Половина її виткана узором або вишита скісним настилом бавничковим стібком червоним або жовтогарячим кольором. Горішній край бавниці викінчений густими накрохмаленими петлями. Вдови чи старші жінки вбирали бавниці з перевагою синього кольору.

3. Поверх бавниці пов’язували хустину з квадрату тонкого льняного або фабричного полотна. Її складали навкіс і на трикутнику, що припадав зверху, вишивали квітчастий узір (китицю або гільце), на льняному полотні яворівським стібком, а на фабричному — гаптом. Хустку, пов’язану без бавниці, стискували над чолом „у ріжок” або „дзьобик”.

Намисто

Жінки й дівчата носили намисто під виложистим коміром. У свято — дорогі червоні коралі, а в будень

— штучне, дешеве.

Сорочка

Святкову додільну сорочку шили з льняного полотна, буденну — з льняно-конопляної тканини або з конопляної пряжі. Збирки навколо вирізу для шиї були найгустіші ззаду. Їх вшивали в комір, який був невеликий виложистий; з-під нього спереду

було видно защіпку з одним або двома ґудзиками. Розріз пазухи викінчували завиваним рубцем. Довжина сорочки до половини литки.

Найрясніший орнамент був на рукавах у місці приточення їх до станка. В давнину узір був дрібний геометричний, а згодом — рослинний орнамент у два-три рядки, часом і киданці по полю рукава. Відповідним до уставок узором був вишитий комір і манжети. Перед сорочки не прикрашали, бо його прикривала безрукавка.

Поясний одяг

Спідниця

Шили спідницю з полотняної вибійки. Орнаменти на ній — здебільшого дрібні кружальця, цяточки та зірочки чи мотиви на тлі сітки. Брали чотири пілки, передню лишали гладкою, а три збирали у дрібні складки „збиран- ки”; верх вшивали до широкого полотняного пояса, що застібався на гаплики; розпірка була спереду; довжина спідниці — до половини литки.

Спідниці „шорци” шили з тканини, витканої у кольорові смужки льняними, бавовняними і вовняними нитками. Уложені в певному порядку вузькі різнокольорові складки спідниці, розходячись при ході, творили цікавий ефект. Її вбирали у велике свято.

Фартушок (запаска)

Поверх спідниці й шорца жінки носили запаску. Шили її з двох пілок тонкого полотна, які з’єднували мережкою. Нижній край вишивали широким рідким узором. Укладали доволі широкими складками, до верхнього краю пришивали вузьку смугу полотна „обшивку”, закінчену виплетеними з ниток шнурками „учіпка- ми”, якими запаску зав’язували.

Безрукавка (камізоля)

Безрукавку спершу шили з льняного полотна. Крій її рівний, неприталений, застібалась спереду на ряд дрібних, переважно синіх, ґудзичків. Вздовж полів вишивка стрічкоподібними смугами із зірками чи іншими мотивами посередині. Згодом безрукавку

шили з синього або червоного сукна на полотняній підшивці. Вздовж полів гаптували квітчасті орнаменти та обводили хвилястою стрічкою „крепінкою”.

Пояс (крайка)

Крайки плели „в сіточку” або „в кіску”. ,,В сіточку” — однакові ромби-віконця, ,,у кіску” — косичка, сплетена з пасочків.

Ткані пояси були ширші. До ниток основи додавали „засні- вок”, себто різні інші кольори, переважав серед них червоний.

Взуття

Взуттям жінок були шнуровані черевики або чоботи.

Верхнє вбрання

Жіночий кабат шили так само, як чоловічий, з льняного полотна. Прикрашали спереду вишивкою рідким стрічковим взором з типовими яворівськими зірками чи ромбиками. Стоячий комір і краї рукава були викінчені іншим вузьким узором. Пізніше вживали куповану кольорову тканину — синю або червону. Кабат притале- ний, поли гаптували квітчастим узором.

Каптан, свиту і кожух шили однаково для жінок і чоловіків.