Ви є тут

Одяг бойківщини

Чоловік з Бойківщини.

Сорочка вишита хрестиковим узором на уставках, комірі-стійці, манжетах і подолі; вузькі полотняні штани; черес на три пряжки; безрукавка ,бунда” з овечого хутра без прикрас; солом 'яний капелюх з невеликими крисами; ноги обвинені полотняною ,завійкою”, закінченою шкіряним ,обуванцем "; шкіряні постоли.

Молодиця з Бойківщини.

Сорочка вишита хрестиками на уставках, комірі-стійці і манжетах, що зібрані „брижами”; „фартух” (спідниця), прикрашена хрестиковою вишивкою на подолі, а вгорі, нижче стану, охоплена „брижами : фартушок вишитий хрестиками, вузький червоний пояс, поверх того вишита безрукавка „лейбик” з овечої шкіри, обведена смушком; намітка з тонкого полотна; прикрите лейбиком намисто; шкіряні ходаки з білими волоками.

Узір на рукави, вишитий хрестиками темночервоними й чорними нитками. На уставку узір ширший, а на фартушок вужчий. Вузькі узори на комір і манжети.

Бойки населяють частину и гір Карпат у сусідстві з гуцулами. Межі Бойківщини сягають на півночі у Дрогобиччину, а на півдні у закарпатську рівнину. На заході границя Бойківщини починається річкою Ославою, переходить через міста Лісько, Старий Самбір, Дрогобич, Трускавець, Болехів і Долину. Дальше вздовж річки Лімниці переходить через Карпати й тягнеться підніжжям гір на захід аж до Сваляви, Перечина та Великого Березного.

На Бойківщині через перевали у Карпатах ішли торговельні й військові шляхи до західної Европи. Бойки, окрім рільництва, займалися торгівлею. Вивозили сіль і худобу, а в новіші часи — садовину.

Одяг бойків не має великої пишноти чи різноманітности кольорів. Він скромний, але дуже випрацюваний, вишивані прикраси делікатні. Все ж у деяких околицях одяг більш мальовничий, як в інших.

Описуємо одяг мешканців долин річок Опору і Свічі, які лежать у центрі Бойківщини.