Одяг холмщини

Жінка з Білгорайщини.

Святкова сорочка вишита червоними нитками; спідниця (фартух) з білого полотна у складки; вузький пояс (крайка); фартушок (запаска) вишитий заволіканням; голова обведена смугою вишитого полотна ,,затичкою ”, поверх того нагортка «надкривка” з полотна, вишита посередині; чоботи.

Холмщина (Білгорайщина).

Узір на «надкривку", вишитий чорними або червоними нитками прямим настилом, викотою, верхнім скісним стібком і ланцюжком. Узір на фартушок — пряма низь червоними нитками.

Холмщина на півночі межує з Підляшшям.

Вона займає східню частину люблінської височини; границя проходить повз міста Білгорай, Терногород, а на сході йде річкою Бугом на північ.

Білгорайщина колись була заліснена; після викорчування лісів виявилося, що грунт біля Білгораю пісковий, тому придатний до посіву лише деякого збіжжя, а біля Терногороду урожайний — там вирощували цукрові буряки й тютюн.

На Холмщині українського населення залишилося мало.

Після II світової війни частина населення виїхала на українські землі, а частину переселено на колишні німецькі. Ми повинні зберегти пам’ять про місцевий одяг, назви якого свідчать про українське походження.

Описуємо одяг південної частини Білгорайщини з місцевостями Білгорай, Александер, Хмельник, Терногород, Майдан, Гарасюки. Населення було відгороджене від сусідних земель лісами, тому одяг тут дуже довго втримався у своєму первісному вигляді. Жіноче вбрання характеризує біла льняна сорочка, спідниця й запаска, уложена в складки, а для голови ,,над- кривка” з тонкого полотна. Для чоловічого верхнього одягу прикметні полотнянка й сукмана та шапка-гамерка.