Ой при лужку, при лужку

Ой при лужку, при лужку,
При широкім полі,
При великім табуні
Кінь гуля по волі.

Кінь гуля по волі,
Козак — по неволі...
Ой піймаю, загнуздаю
Шовковой уздою.

Ой піймаю, загнуздаю
Шовковой уздою,
Вдарю шпорами під боки
— Кінь летить стрілою.

 «Ой лети, лети, мій коню,
Та й вихром несися,
Проти милої двора
Стойма становися!

Стойма становися
Та вдар копитами,
Чи не вийде дівчинонька
З чорними бровами».

Ой не вийшла дівчинонька,
Вийшла її мати:
«Здоров, здоров, любий зятю,
Пожалуй у хату!»

«Я не хочу в хату,
Хочу у світлицю.
Розбуджу солодкий сон,
Красную дівицю!»

Дівчинонька встала,
Свій сон розказала,
Правой ручкой обняла
Та й поцілувала.