Ви є тут

Свита

Опис : image234

Cвита, як і сорочка, —

найдавніший зразок одягу. Ця назва згадана в Печерському Патерику, на жаль, нема рисунку свити з того часу. Припускаємо, що крій свити в основному залишився незмінений.

Крій з клинами. Відрізавши сукно потрібної довжини, складали удвоє. Вирізували отвір для шиї, розрізали перед на дві поли так, щоб права була ширша від лівої та заходила на неї. Щоб поширити свиту, з обох боків від пройми ру­кавів униз пришивали клини.

Крій до вусів

Згодом стали вживати крій до вусів. На спині залишали „прохід­ку”, себто нерозрізану частину від коміра аж до подолу. Боки від стану вниз розрізували та вшива­ли клини вужчим кінцем до стану, поширюючи цим свиту. Такий спосіб шиття поширений на Лівобережжі й на півночі Полісся.

Крій з рясами

На спині залишають „прохід­ку”. Від стану вниз з обох боків відрізують кусні матеріялу, а на це місце вшивають інші, зложені у складки. Щоб складки добре трималися, перед вшиванням їх зволожують і притискають на деякий час тягарем.

На Лівобережжі й на півночі Полісся свити мали комір-стійку, яка спереду не сходилась. На Правобережжі та в Західній Україні свита мала виложистий комір із вилогами або без.

Різнилися свити також довжи­ною: на Лівобережжі вони до колін або й коротші, на Правобе­режжі — до щиколоток. Свити на Лівобережжі прикрашені менше, ніж на Правобережжі.