Чоловіче вбрання підляшшя

Убір голови

Старші чоловіки носили волосся довге, а молодші підстригались коротше.

Улітку носили доморобні солом’яні капелюхи. Пастухи виплітали смужки зі стебел незрілої пшениці або жита, а робили капелюхи сільські умільці. Височина головки 7 см, а ширина крис 8 см. Господарі обводили головку чорною, а парубки червоною стрічкою.

У прохолодну пору носили шапку-рогатку. Робили її з такого ж брунатного сукна, що й сукман. Крій і шиття шапки-рогатки такий самий, як шапки-гамерки на Волині.

Узимку до кожуха надівали чорну смушкову невелику шапку „бараницю”.

Сорочка

Буденну сорочку шили з грубшого не зовсім вибіленого полотна зі стоячим коміром. Улітку сорочку, що сягала до колін, носили „навипуск” поверх білих льняних штанів; узимку впускали її у вовняні штани. Буденної сорочки не вишивали. Давніше сорочку зав’язували червоною або синьою вузькою стрічкою „кусником”, витканою з льняних ниток на малім станку „бердичку”. Пізніш застібали комір, пазуху й манжети білими або синіми гудзиками.

Святкові сорочки з вибіленого полотна були прикрашені переборами, а пізніш хрестиковою вишивкою. Перебори — це тканий геометричний орнамент у червоно-чорному або червоно- темносиньому кольорах. Смуги переборів нашивали на комір, манжети і з правого боку пазухи. Пізніше так само прикрашали вишивкою.

Штани

Буденні штани шили з міцного „чиноватого” конопляного полотна. Кроїли чотири кусні — дві ногавиці „клехи”, вставку для поширення штанів і горішній пасок. В останні часи їх фарбували на чорний або темносиній колір.

Святкові штани були з льняного, добре вибіленого полотна, скроєні як і буденні. їх прикрашали переборами, вшитими у

бічні шви вузькою смужкою від пояса аж до низу.

Зимові штани „холошні” шили з матеріалу, витканого з вовняного утку на льняній основі. Вовняні нитки були сірі, чорні, темносині або брунатні і творили узір, званий „ялинкою”. Крій холошнів був такий самий, як літніх штанів.

Безрукавка (камізелька)

Камізельку носили у свято. Шили її з такого ж матеріалу, що й зимові штани, а на літо з легшого. Кроїли три кусні — два переди і спину, яку не приталю- вали, підшивали полотном. Мала дві кишені та поясок ззаду.

Пояс

Крайки і пояси ткали так само, як жіночі. Крайками чоловіки підперізували сорочки, а поясом

— верхнє вбрання. Опоясувалися тричі і спереду або із лівого боку зав’язували.

Верхнє вбрання

Сукман — це верхнє вбрання на прохолодну пору року,

однаково шите для чоловіків і жінок, з брунатного сукна домашнього виробу. Кроїли чотирикутники: спину, дві поли, з них праву ширшу, щоб заходила на ліву, два рукави й комір. На спині у стані лишали посередині прохідку на 10 см, що сягала подолу. У вирізи з двох боків вставляли по три складки з того ж сукна. Вони поширювали сукман ззаду. Пришивали вузький стоячий комір. Рукави зшивали і вставляли у пройму. Червоним або синім шнурком обводили комір, поли, рукави та розрізи ззаду.

Кожух шили з 6-7 баранячих шкір. Був приталений, а від стану пришивали чотири наморщені шкіри. Невеликий комір, краї рукавів і поли були хутром наверх.

Кожух білого кольору був святковим одягом. Коли він потемніє або забрудниться, то фарбували в темний колір і носили щодня.