Дерево світове

Характерний для міфопоетичної свідомості образ, який втілює універсальну концепцію світу. Образ світового дерева виявлений та реконструюється на основі міфологічних уявлень, зафіксованих у словесних текстах різних жанрів, пам'ятках образотворчого мистецтва, архітектурних спорудах, на побутових речах, ритуальних предметах багатьох народів.

Давні слов’яни розміщували дерево в уявному центрі світу - на горі, на острові, на чудесному камені і завжди у вертикальному стані.

При розгляді дерева світового по вертикалі виділяється нижня частина (корені - підземне царство), середня (стовбур - земля) і верхня (гілки, крона - небесне царство). Вони ще значать три виміри часу: минуле (предки), дійсність, майбутнє (нащадки); три стихії: вогонь, земля, вода.

По горизонталі дерево світу моделює чотири сторони світу, пори року, складові частини доби (ранок, день, вечір, ніч).

Варіанти назви: Дерево Пізнання. Дерево Життя - визначають конкретні функції більш загальної назви: Дерево Світу. Дерево Пізнання - символ досягнення досконалості, найвищого духовного стану.

Світове Дерево, Мирове Дерево - за давніми легендами було першодеревом на світі і на своїх гілках об'єднувало простір і час.