Гостомисл

Деякі дослідники називають Гостомисла останнім нащадком слов’янських князів з давнього роду, що бере початок від самого Дажьбога і Марени.

За Іоакимовським літописом, предком Гостомисла був Славен. У сина Славена Венда (Вандала) було троє синів: Ізбор, Столпосвєт і Володимир Древній. Нащадком Володимира Древнього у дев’ятому коліні літопис називає Буривоя, який і був батьком Гостомисла. Син Гостомисла загинув у бою з варягами. Середня донька - Уміла народила від князя бодричів Годослава сина - Рюрика. Тобто, Рюрик - онук Гостомисла по жіночій лінії.
У літописі оповідається про те, як Гостомислу незадовго до смерті приснився сон, що “...з чрева середньої дочки його Уміли проросло чудесне дерево” і волхви передрекли йому, що рід його княжий не перерветься.
Цей рід, який існував, за давніми легендами, близько трьох тисяч літ, а за літописами з IV—VII ст.н.е., пересікся лише в XVI ст. у “смутні часи”, коли династія Рюриковичів змінилося династією Романових. Але й донині живуть прямі нащадки Рюриковичів - Шуйські.