Град

Щодо такого явища як град, у народі побутувало дві версії. Перша: град - то дії лихих сил, непевних, нечистих, які знущаються над людьми і людською працею. За народною уявою, град вчиняють чорти. Ніби є у небі крижана гора, з якої нечисті відбивають шматки, подрібнюють, збивають у чорну хмару і з тієї хмари кидають на землю. Чи то ще відьми та відьмаки випускають град з колодязів. У південних слов’ян

градом керує багатоголовий змій хала, який водить j грозові хмари, прибираючи подобу орла.

За другою версією, град сипле на землю сам Всевишній, щоб покарати людей за гріхи (за Біблією, град - сьома кара Господня). Кидаючи на землю крижинки влітку, Господь тим самим показує людям свою могутність. У народній уяві град - символ неприємностей.

Град, як і бурю, грозу уміють зупиняти знахарі - градівники, градобури, хмарогонителі. Для цього є у них свої секрети. Про деякі в народі переказують. Так, ніби спиняє хмарогонитель грозову хмару за допомогою чарівного прутика, яким розборонив вужа і жабу або освяченого кілька разів у церкві рогового ножа, і робить це на межі. Але головне у діях знахаря слово, розмова з духами природи, молитва, яку знає тільки він. Градівником інколи називали духа, який ніби керує градом. Град збирали і, коли він розтавав, тією водою промивали очі, щоб не боліли.