Струнні інструменти

Бас, Басоля

У невеличких народних ансамблях і оркестрах в Україні, зокрема у троїстих музиках, зустрічався інструмент для акомпанування, що називався бас, басоля. Його зовнішній вигляд нагадував скрипку або віолончель. У центральних та східних регіонах України зустрічалася чотириструнна басоля, а в західних — триструнна. Грають на басолі смичком. На Закарпатті була п’ятиструнна басоля. Оригінальним народним інструментом, що ввібрав у себе ряд елементів музичного побуту Гуцульщини, став козобас. Під акомпанемент басолі на весіллі водили козу.

Скрипка

Велику пошану в Україні мала й має скрипка — струнний смичковий інструмент, відомий у східних слов’ян з XI ст. (мал. 60). У Західній Україні була поширена з XIV ст. триструнна скрипка. Класичний зразок створено в XVI - XVIII ст. італійськими майстрами. Скрипка завжди була бажана і на весіллях, і на вечорницях.

Дримба

Дримба

Велике поширення у Карпатах мала й має дримба — музичний щипковий інструмент. В Україні вона також відома як варган, варган (від діалектного — варґі — уста, рот) або сдримба на Гуцульщині, орган — на Лемківщині, доромба — на Закарпатті.

Гудок

Гудок

З давніх-давен в Україні побутував народний інструмент, який називався гудком. Струн на інструменті було три, грали на них дугоподібним смичком. Мелодію вигравали лише на одній струні, але, торкаючись водночас двох інших струн, смичок викликав їх постійний акомпанемент. Грали на гудку, притиснувши корпус до грудей, а іноді тримали вертикально, спираючи на коліна. На гудках грали придворні скоморохи. Гра на будь-якому струнному інструменті в давнину називали гудьбою.

Ліра

Відомою в Україні з XVII ст. була ліра. Це струнно-клавішно-смичковий інструмент із колесом, яке крутиться і тертям об струни видобуває звук. Цей інструмент мав ще одну назву — рилля. Темброві властивості ліри та обмежені прийоми гри зумовили переважно сумний, церковно-моралізаторський репертуар лірників.

Прислів’я і приказки про музику та музичні інструменти

Музика без язика, а в гурти збирає.

Дудка знає, нащо грає.

На скрипочці грає, бо веселість має.

Скрипка плаче і сліз не має.

Скрипка грає — голос має.

Корбу крутить, ліра грає, бабка кричить, дід гуляє.

Сопілка — вівчареві втіха.

Заграйте мені, цимбали, щоби ніженьки дримбали.

На вулиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоч на час.

Мені тепер не солі, коли грають на басолі,

Бас гуде, скрипка грає, Ігнат мовчить, а все знає,

Музика без басів, як гість без грошей.