Крив

У східнослов’янській міфології родоначальник племені кривичів, що жило у верхів’ях річок Двіни, Дніпра та Волги. Про нього згадує в своїх творах візантійський імператор. Констянтин Багрянородний. Назва “кривичі” схожа з позначенням русичів і Русі в латиській мові. Ім’я Крив пов’язане з визначенням кривого і лівого, що характеризує земних персонажів на противагу небесним богам.

Прибалтійські племена величали верховного жерця - Криве, його атрибутом була крива палиця, він символізував культ вогню в священному дубовому гаю. Верховний жрець прусів, який не тільки мав велику владу над народом литовським, але вшановувався й деякими чудськими племенами, естами й лівами, і розповсюджував свій вплив навіть на частину слов’ян-кривичів, предків білорусів. У давні часи верховний жрець Криве запитував богів і віщав їхню волю народу через молодших жерців. Культ Криве, як підкреслює Костомаров, установився в глибоку давнину. Існування слова “кривичі” в IX ст вказує на те, що колись влада цього литовського верховенця була у великій силі і розповсюджувалася на інші народи.