Квочка

Плеяди - галактичне розсіяне скупчення зірок у сузір’ї Тільця (понад 300). Квочка - народна назва відома в Україні. Вона пішла від видимої із землі форми розташування семи зірок: одна яскравіша - квочка і шість менш яскравих - курчата. У грецькій міфології це сестри Плеяди, названі на честь дочок титана Атланта: Альціона, Електра, Майя, Меропа, Тайгета, Астеропа і Целена. За Плеядами рухається яскраво-червона зоря Альфа Тільця, яку араби назвали Альдебаран, а слов’яни - Воляче Око. Навколо Альдебарана ще одне розсіяне скупчення зірок - Гіади (сестри Плеяд) - близько двохсот зірок. Найяскравішу зірку з Гіад українці назвали Чепігами.

Відомо багато наймень Плеяд: Волосині, Волосожар, Вісожари. Власожели, Власожелиці, Вла- шичі (у сербів і хорватів), Влащіте, Власіте (у болгар), Стожари, Сажар-зірка, Баби, Качине Гніздо, Ківш (Ковшик). За давніми переказами, жінки одного з слов’янських племен (тому - Баби) під час нападу ворога обернулися «небесним стадом" аби не бути полонянками.

Назва Волосині співвідноситься з культом бога Волоса, культовим звіром якого був ведмідь (волохатий). За повір’ям, сяючі Волосині передвіщають удатне полювання на ведмедя, а також гарний приплід у господарстві. У такі зоряні ночі вівчарі виходили з колиб, ставали на овечу шкуру і просили, щоб овець було більше, ніж зірок на небі. Волосині - дружини бога Волоса, покровителя скотарства.

Качине Гніздо - так іменували це сузір’я, бо за своєю формою воно нагадує пташине гніздо. Вірили, що Качине Гніздо заселене небаченими духами, які в останній день нового місяця справляють своє свято, і тому сузір’я в цей день світиться особливо яскраво.

Зірка народжується з холодної міжзоряної хмари пилу і газу. Температура 4 тисячі градусів, а сумарна світимість у кілька сотень разів більша за світимість Сонця. Альдебаран у 45 разів важча за Сонце. Поступово розміри зірки скорочуються до розмірів Сонця, температура сягає 10 млн. градусів.