Одяг яворівщини

Чоловік з Яворівщини.

Сорочка вишита на комірі білими воскованими нитками; штани з білого полотна; вузький ремінь на одну або дві пряжки; ,кабат” вишитий спереду скісним настилом і стебнівкою; солом'яний капелюх з низькою головкою; чорні чоботи.

Молодиця з Яворівщини.

Жіноче вбрання лемківщини

Зачіска і убір голови

Дівчата заплітали одну косу, вплітаючи червону вовняну стрічку „заплітку” або взористу „баса- банку”. До церкви й в гостину йшли простоволосі. Тільки восени і взимку пов’язували вовняну хустку, а вдома при роботі — малу перкалеву.

Під час весілля відбувалися „почіпчини” — церемоніял, коли молоду завивали як молодицю. Її пов’язували великою білою хусткою — „фацеликом”. З цього часу жінка завжди покривала голову.

Чоловіче вбрання закарпаття

Убір голови

Волосся у старших чоловіків сягало шиї, молодші підстригалися коротше. Повстяні чорні капелюхи з малою головкою та невеликими крисами купували на ярмарку й носили увесь рік. У господарів вони обвиті стрічкою, а в парубків прикрашені квітами на шпильках. Узимку одягали ,,клебаню” з сірого смушку, а в мороз — високу мохнату „кучму”.

Сорочка

Жіноче вбрання закарпаття

Зачіска й убір голови

У свято дівчата заплітали волосся, починаючи над вухами, у дві коси, а низько на потилиці сплітали в одну. Місце сплетення покривали широкою узористою стрічкою; у коси вплітали вузькі стрічки „пантлики” або кольорові шнурки, що закінчувались пучками кульок із різнокольорової волічки.

Одяг закарпаття

Дівчина із Закарпаття.

Сорочка з вишитою смугою спереду під шиєю та на рукавах (розріз сорочки ззаду); спідниця (плат) у складки вгортає майже всю постать; пояс тканий з кольорової вовни, зав 'яза- ний спереду; безрукавка ,,лейбик” з квітчастої тканини; волосся заплетене у дві коси, над вухами прикріплені маленькі віночки з квітів і намистин; чорні чоботи.

Чоловіче вбрання бойківщини

Убір голови

У старших господарів волосся сягало до шиї, молодші підстригалися коротше. У рівнинних місцевостях влітку голову покривали солом’яним капелюхом. Смужки, що звуться „крайкою”, виплітали пастухи зі стебел незрілої пшениці або жита, а капелюхи з них виготовляли умільці. Головка капелюха невисока, а криси завширшки 10 см.

У горах носили „валений” капелюх із твердої повсти, куплений на ярмарку. Формою подібний до солом’яного, головка середньої величини, криси неширокі.

Жіноче вбрання бойківщини

Зачіска й убір голови

Дівчина заплітала волосся у дві коси. У будень закладала їх довкола голови; в неділю чи свято вплітала „заплітки” — смужки червоної або зеленої волічки. Коси на кінці лучились і від них звисала велика китиця волічки; її притримували „поясом”, отже китиця, запліток і тороки пояса творили ззаду одну велику волічкову китицю.

Дівчина ходила „простоволоса”, щоб похвалитися зачіскою. До роботи зав’язувала білу перкалеву хустину, а в негоду пов’язувалася шаляновою хусткою у дрібні квіти.

Одяг бойківщини

Чоловік з Бойківщини.

Сорочка вишита хрестиковим узором на уставках, комірі-стійці, манжетах і подолі; вузькі полотняні штани; черес на три пряжки; безрукавка ,бунда” з овечого хутра без прикрас; солом 'яний капелюх з невеликими крисами; ноги обвинені полотняною ,завійкою”, закінченою шкіряним ,обуванцем "; шкіряні постоли.

Молодиця з Бойківщини.

Чоловіче вбрання гуцульщини

Убір голови

У старших господарів волосся сягало до шиї. Парубки та молодші господарі підстригалися коротше.

Улітку й у переходовий час чоловіки носили „крисаню” — повстяний капелюх чорного кольору. Верх його півкулястий, боки невисокі, доволі широкі криси, заломлені вгору. Крисаню обводили „червячками” — різнокольоровим вовняним шнурком. Молоді хлопці чіпляли їх кілька, додаючи штучні квіти або прикрасу з дрібних кораликів — „трясунку”.

Взимку покривали голову хутряними шапками різної форми. Звичайна хутряна шапка „кучма”,