Чоловіче вбрання поділля

Убір голови

Чоловіки стриглись „під макітру”, як на Наддніпрянщині. Улітку носили солом’яні капелюхи, що їх виплітали самі. Голівка, пов’язана червоною стрічкою, і криси середньої величини. На заході над Дністром парубки прикрашали капелюхи узористою стрічкою та півнячим пір’ям.

Узимку вдягали шапку з овечого хутра циліндричної форми, часом заломлювали верх.

Сорочка

Крій чоловічої сорочки описано у розділі „Українська сорочка”. Сорочка на Поділлі доволі довга; над Дністром, напр., сягає до колін. Носять її „навипуск” — поверх штанів.

Жіноче вбрання поділля

Зачіска й убір голови

Дівчина в будень заплітала волосся в одну косу й закінчувала її червоною волічкою. У свято заплітала дві коси й закладала їх довкола голови. Часом прикрашала голову вінком, що тісно прилягав до голови. На широкій червоній стрічці прикріплені штучні квіти, китички з намистин, позолочені листочки, кутасики з червоної волічки. Ззаду застромляли за стрічку ще й китицю живих квітів.

Жіноче вбрання полтавщини

Зачіска й убір голови

Дівчата заплітали у будень одну косу, а в свято дві, переплітаючи їх кісниками, що звисали на спину. Часом дві коси сплітали на кінці докупи.

Заміжні жінки розділяли волосся по середині голови, перетягали його через кибалку і звивали на маківці. Опісля одягали чепець, себто шапочку з ситцю або тонкого полотна, і зав’язували ззаду Молодиця в дерзі двома тасьмами. Виходячи з хати, жінка поверх чепця надівала очіпок. Він був із кольорового бавовняного матеріалу, на полотняній підшивці, вгорі викінчений круглим завоєм із квітчастої хустки.

Одяг харківщини

Молодиця з Харківщини.

Сорочка, вишита прямим настилом, виколкою, косичкою і зерновим виводом; одинча плахта, синій шовковий фартушок; брунатна вишита свита, легко приталена; очіпок поширений вгорі, перев’язаний узористою стрічкою; червоні сап’янці.

Узір на рукави сорочки, вишитий прямим настилом, виколкою, косичкою й зерновим виводом небіленими нитками. Вузькі узори на обшивку та манжети.

Жіноче вбрання чернігівщини

Зачіска й убір голови

Дівочий вінок тут скромніший, як на Київщині чи Полтавщині. Часто прикраса голови — червона стрічка з нашитими квітами з волічки.

Як убір голови, намітка була більш поширена, ніж очіпок. Це дві довгі вузькі смуги полотна неоднакової довжини і якости. Одна з тонкого льняного полотна, а друга з прозоровитканого матеріалу, як і на Полтавщині. Першою жінка обвивала голову, а кінці ховала під спід. Другою вона обводила голову раз, а довгі кінці зв’язувала і спускала на спину.

Одяг чернігівщини

Рис. Дівчина з Чернігівщини.

Сорочка вишита настилом і мережана; виткана узором спідниця- андарак; тканий смужками фартушок; широкий узористий пояс, кінець якого звисає з правого боку; керсетка з грубого шовку; волосся заплетене у дві коси, покрите плоскою шапочкою, з обох боків прикріплені жоржини; темні сап’янці.

Жіноче вбрання

Зачіска й убір голови

Дівчата зачісувались однаково по всій Україні — в одну або дві коси. У будень переплітали коси стрічками або укладали їх на голові, підкладаючи під них червону стрічку. Часом доповнювали зачіску квітами, втикаючи їх з обох боків голови. У свято дівчата убирали вінки зі штучних або живих квітів зі стрічками. Вінки були підвищені спереду (це притаманне Полтавщині). Підставу для штучного вінка робили з твердого паперу або шкіри й обтягали оксамитом, а квіти укладали рядами. Вінок зветься „чільце”.

Одяг полтавщини

Рис. Молодиця з Полтавщини.

Сорочка вишита настилом і вирізуванням; ткана одинча плахта, тканий фартушок; довга непритале- на керсетка, прикрашена аплікацією з оксамиту; намітка з білого тонкого полотна; намисто з коралів, обведене двома рядками бурштину; чорні черевики.

Жіноче вбрання київщини

Зачіска й убір голови

Дівчина заплітала одну або дві коси. У будень до роботи пов’язувала хустку, а в свято прикрашала голову стрічкою з квітами або вінком зі стрічками.

Заміжня жінка ховала волосся під шапочку „чушку”. В хаті пов’язувалась хусткою, а коли виходила, прикривала голову очіпком.

Намисто

У свято найчастіше носили червоні коралі, до яких дочіпляли хрестики й дукачі; у будень носили скляне намисто.

Сорочка