Обереги

На глиняних посудинах (горщиках, глечиках, мисках) давні слов'яни малювали орнамент, який мав виконувати охоронну функцію. Орнамент бував різним: хрестики, кола, зірки, коса лінія (дощ), хвиляста лінія (вода) та інші. Усі ці магічні символи були оберегами, що захищали посуд і їжу в нім від злих духів.

Оберегами були амулети-змійовики, які є прикладом двовір’я. Носили змійовики поверх одягу на грудях. На них зображувалися християнські святі або християнські сюжети, був напис, а на зворотному боці - антична Горгонія чи то змієподібна скіфська Єхидна. Християнські святі на змійовиках в основному змієборці, ті, які замінили язичницького бога-громовика.

Особливою пошаною користувалися у слов’ян амулети-обереги. Так називалися предмети з тим чи іншим відбитком божества, яким приписували таємничу надприродну силу. Такі амулети (або ж набори їх) часто носили з собою, на грудях, біля пояса, і вони мали охороняти від злих сил, відвертати напасті, нещастя, чари, лихо.

Амулети були різні, найчастіше це мініатюрні зображення звірів, коней, птахів, а також предмети - топірці, ножі, гребені, ключі, замочки, ложки, бубонці тощо.

Поява амулетів-сокирок була спричинена культом Перуна, з’явилися вони ще до X ст. і виконували роль оберегів, виступали символами і атрибутами грізного небесного бога.

За віруваннями наших предків, емблемою бога-громовика, що охороняв людей від злих духів, були так звані підвіски-бубонці та деякі інші шумові предмети. Грушоподібні бубонці прикріплювали біля пояса і на грудях. Всередині вони мали металеві кульки, висіли на довгих ремінцях чи ланцюжках і під час найменшого поруху коливалися та дзвеніли, відганяючи нечисту силу.

З культом нічного світила пов’язані численні підвіски у вигляді кружала - так звані лунниці. їх носили як сережки і як намисто, а також на жіночих головних уборах. Це були амулети-обереги, які захищали дівчат від злих чар.

Description: E:\Users\Administrator\Documents\media\image18.jpeg

Рис. Срібні копти. Намисто. (Розкопки Б. А. Звіздецького)

Сережки з хрестиками були оберегами від різних хвороб. їх носили і чоловіки.

Із сонячним культом пов’язані й круглі підвіски. Вони нагадують за формою сонячний диск. Як священний символ сонця-вогню, хрест у давніх слов'ян також служив амулетом, що оберігав його власника з усіх чотирьох сторін. Хрест у язичників-слов’ян був символом небесного вогню, сонячного божества, а тому хрестові приписувались особливі священні властивості. Іноді хрест у колі змінювався, перетворюючись на чотирьохпелюсткову квітку.

До амулетів охоронного типу відносяться різні прикраси від жіночого та чоловічого одягу: шийні гривни, сережки, браслети, колти та підвіски до намиста. Жінки сподівалися таким чином уникнути дії злих духів, тому носили обереги на грудях або біля пояса.

Досить розповсюдженими були амулети-ікла вовка, ведмедя, які носили і прості люди, і заможні. Витоки цього в дуже давніх віруваннях, коли тварини були тотемами племен.

Шумові підвіски використовувалися під час обрядів жерцями.

Окрім цих оберегів, відомі ще обереги-трави. Часник носили при собі дівчата від русалок. Клечали житло травами, оберігаючись від злих духів тощо. Оберегами були вишивки на одязі. Відомі наузи, нав'язки - корені рослин, зілля, хліб з фудочкою солі, гострі залізні предмети, які зав’язували в полотняний мішечок і чіпляли до одежі.

Явище оберегів у язичників мало багатогранний характер, воно показує не тільки ритуали первинної віри, але й філософію життя давніх.