Ранні форми релігійних вірувань

Проблема виникнення релігії дуже важлива для повного розуміння її суті і значення. Щоб досконало знати явище чи річ, треба знати звідки, чому, як і коли вони виникли. Ранні форми релігійних вірувань виникли в період формування родового ладу, десятки тисяч років тому.

“Початкові вірування були найтісніше зв’язані з життям, це були вірування натуралістичні, на природі побудовані. Людина хотіла бути зо своєю природою в найкращих стосунках, бо ясно бачила, що в усьому залежить від неї, і тому початкова релігія заснована була на боротьбі з своїм довкіллям за своє існування, власне на певному ставленні до цього довкілля, - до сонця, води, землі, дерев, і т. ін., а особливо до звірини. Первісна віра була віра практична, домова, господарська, необхідна людині на кожному кроці, бо була міцно пов’язана з її працею. Це була релігія реального життя, пізніш хліборобська, як частина життя людини, коли її віра й життя були нерозривно пов’язані сотнями ниток... Дохристиянська наша релігія - це звичайна релігія кожного первісного народу” (Митрополит Іларіон “Дохристиянські вірування українського народу").

У давні часи у всіх народів, в тому числі і у слов’ян, був політеїзм (багатобожжя) - кожне плем’я мало своїх богів. Коли почало поширюватися християнство, воно ще довго співіснувало з родоплемінними культами. У середині XI ст. християнство поділилося на східну (православ’я) і західну (католицизм) гілки. Православна і католицька церкви і є основними у слов’янських країнах. У той же час, на деяких теренах існують мусульманство (Болгарія, Сербія), іудаїзм, а також більше п’ятдесяти течій реформованих східних вірувань, неокультів. Залишки ж первісної релігійної свідомості збереглися у слов’ян (як і у багатьох інших народів) у фольклорі, деяких ритуалах, звичаях, піснях, прислів'ях тощо.