Рюрик, Синеус і Трувор

У давньоруських легендах генеалогічні герої, перші князі. За легендою про закликання варягів, повний текст якої подається в “Повісті минулих літ”, варяги приходили з-за моря Балтійського, збирали данину з племен чуді, вєсі, словенів, кривичів, насильство їм чинили і були вигнані тими племенами. Племена ж ці вирішили шукати собі князя, щоб володів ними “по праву”- з-поміж себе князя не могли обрати, аби не було міжусобиць. Звернулися до варягів, які звалися русь, покликали їх: “Земля наша велика й щедра, а порядку в ній нема. Прийдіть княжити і володіти нами”.

На княжіння прийшло три брати - Рюрик, Синеус і Трувор “...з родами своїми”, взявши з собою “всю русь”. Старший Рюрик сів на княжий престол у Ладозі, а потім у Новгороді, Синеус в Білоозері, Трувор в Ізборську. Брати Рюрика скоро померли, він же став засновником династії.

Народна етимологія імен Рюрика, Синеуса і Тру- вора пояснює образи братів Рюрика як домисел літописця, який не зрозумів текст скандинавської легенди: Рюрик прийшов “зі своїм домом” (“сине-хус”) і “вірною дружиною” (“труворинг”). Але давньоруська легенда співвідноситься з переказами інших народів про переселення частини племені на чолі з трьома (або двома) братами в далеку країну.

Взагалі, гіпотези вчених щодо Рюрика дуже різняться. Всупереч норманській теорії про походження Рюрика від норвезьких чи шведських конунгів, деякі дослідники приводять те, що волхви, які називали Рюрика Еріком, звертаючись до одноплемінників- язичників, підкреслювали його іноземне походження (“Ерік не русич!”). Вочевидь, Рюрик, претендуючи на Новгородський княжий престол, стверджував, що він - русич. У “Повісті минулих літ” Рюрик і його супутники названі варягами-русь. А варяги - це не етнічна група, а сфера діяльності, рід занять.

Волхви обстоювали стару віру, вони боялися абсолютизації князівської влади, їх більше влаштовувало віче, з допомогою якого волхви ставали більш впливовими. Рюрик - з племені прибалтійських слов’ян бодричів (ободритів), ймовірно, що погано володів руською мовою, жону мав з роду норвезьких королів (Єфанду), до влади йшов з допомогою варягів, що не гребували розбоєм, дружину варягів очолював брат Єфанди Олег (Одд). Це все було проти Рюрика і використовувалося волхвами.

За Іоакимовським літописом (Іоаким - перший новгородський єпископ), Рюрик народився від Уміли - доньки Гостомисла. В книзі К. Марм’є “Листи з Півночі” є легенда про те, що Рюрик - син Годослава, князя бодричів. Можна, співставивши ці два свідчення, припуститися думки, що Гостомисл віддав доньку Умілу заміж за князя бодричів Годослава і від шлюбу того народився Рюрик. Тобто, він онук Гостомисла, нащадок Славена, законний претендент на престол.