Скіф, Агафірс і Гелон

Геродот подає у своїй “Історії” скіфську легенду (друга версія): герой, ототожнюваний з Гераклом, після подвигів і звершень приходить на землю Скіфії і втомлений засинає. В цей час у нього зникають коні. У пошуках коней герой знаходить у печері фантастичну істоту - напівжінку-напівзмію. Вона згодна повернути коней тільки після того, як герой оволодіє нею. Від їхнього союзу народжуються три сини - Агафірс, Гелон і молодший Скіф - прапредки однойменних народів, що жили в Причорномор’ї. Герой, покидаючи землю Скіфії, залишає їхній матері свій лук і пояс з наказом, що володарем Скіфії стане той, хто зможе досягши повноліття напнути лук і опоясатися.

Виконати це зміг лише наймолодший Скіф, від якого пішов рід скіфських царів. Гелон і Агафірс змушені були піти в інші землі зі своїми родами: відомі в історії племена гелонів і агафірсів.

Є епіграфічна версія, за якою герой у Скіфії перемагає в боротьбі Аракса - божество однойменної ріки (можливо, Волги) і бере шлюб з його донькою Єхидною. У них народжуються сини Агафірс і Скіф.

За версією Діодора, Скіф є сином Зевса і народженою землею діви, що має від пояса тіло змії. А нащадками Скіфа є брати Пал і Нап, родоначальники двох гілок скіфів.

Про Скіфа говориться в Іоакимовському літописі, де він показаний братом Славена. Переказ літопису подає історик Татіщев: “Славен з братом Скіфом, маючи війни многїїна сході по дорозі на захід, многії землі біля Чорного моря і на Дунаї собі підкорили... І від старшого брата назвалися слов’яни... Славен князь іде на північ і град великий закладає, своїм іменем Словенськ називає. А Скіф залишається в Понті і Меотиді в пустелях обитаючи, кормлячись від худоби і грабунком і прозвалася країна та Скіфія Великая...”

Якщо Скіф і Славен брати, тоді Скіф - від Дажь- бога, а нащадком його по крові є Рюриковичі.