Яв, нав і прав

Яв - світла сила - яка править світом; у той же час - це і є “білий світ”. Яв - це дійсний час, суще, те, що відбувається.

Нав - у слов’янській міфології - втілення минулого, того, що відбулося, відійшло; країна мертвих, яка ворожа країні живих, що зветься Яв.

Прав - основний закон життя. За цим справедливим законом ніби існує світ. Прав - це майбутнє, те, що має відбутися.

Яв - це видимий, матеріальний, реальний світ. Нав - це світ нематеріальний, потойбічний, світ мерців. Прав - це істина, справедливі закони, які правлять світом, у першу чергу Яв’ю. Після смерті душа людини, полишаючи Яв, переходила до світу потойбічного, в Нав. Деякий час вона мандрувала, доки не досягала Вирію-Раю, де жив Сварог, Сварожичі і душі предків. Вважали, що душа може повернутися з країни Нав у Яв тим же шляхом, що й пішла. Цим можна пояснити в ритуалі поховання те, що покійника виносили з дому через вікно або через пролом у стіні, щоб душа не запам’ятала дорогу через двері і не повернулася. Такий ритуал був виконаний і з тілом князя Володимира Великого, хоч він був хрещений - настільки сильними були старі язичницькі традиції.