Залізне колесо

Давньоруська назва Арктичного поясу. За старовинним повір’ям, у Залізному Колесі ув’язнені татари, які колись полонили Русь на триста років, і кінця їхньому ув’язненню не видно. Заточені ж татари за свої гріхи у залізному замку, а замок той стоїть від землі до неба на залізному колесі.

Персоніфікуючи Сонце і Місяць, люди таким же чином олюднювали і сузір’я та зорі, уявляючи їх у подобі хлопчиків та дівчаток, юнаків та дівчат, воїнів, велетів тощо, які скільки є світ прислуговують Сонцю і Місяцю.

Зоряне небо було для слов'янина-хлібороба “гра- моткою", написаною на синьому оксамиті. Уміли мудрі давні філософи читати ту грамотку, визначати не тільки час і сторони світу, а й різні прикмети. “Не всі зірки на небі однакові, - казали в народі, - зірка від зірки славою різниться”.